|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Куркума – це трав’яниста рослина родини імбирних. Пряність отримують із висушених яскравих жовто-оранжевих коренів. Куркума має слабкий пекучий смак і ніжний аромат, подібний до імбирного. Її використовують як спецію і як природний харчовий барвник.
Куркумін, основна фарбувальна речовина куркуми, розчиняється у жирах і використовується для забарвлення масла, маргарину, сирів, соусів, напоїв, хлібобулочних виробів. Куркума є важливим компонентом багатьох пряних сумішей та природним консервантом, що подовжує термін зберігання продуктів.
Зміст корисних речовин:
- Крохмаль.
- Ефірна олія (1,5–5%), яка додає сильний аромат.
- Куркумін (0,6%), що розчиняється у жирах та спирті.
- Цінгіберен, борнеол, сабінен, о-феландрен.
Застосування в кулінарії:
- Куркума додає стравам свіжість, приємний смак і яскравий колір.
- Чудово підходить для омлетів, яєць, світлих соусів, супів, овочевих салатів.
- Використовується у стравах із баранини, яловичини, курятини та риби, а також із морепродуктів (краби, омари, устриці).
Походження:
Куркуму використовували як пряність понад 2500 років. Її батьківщиною є Індокитай і Індія. Наприкінці I століття куркуму завезли в Грецію, де її називали "жовтий імбир". У XVI–XVII століттях у Європі її знали як "terra merita" – "гідна земля". Лише у XVIII столітті куркума отримала сучасну назву.
Медичне застосування:
- Сприяє виробленню жовчі та шлункового соку, покращує травлення.
- Застосовується при хворобах печінки, нирок, жовчного міхура.
- Регулює рівень холестерину.
- Використовується для зміцнення волосся, загоєння шкіри, очищення крові та виведення токсинів.
- Запобігає розвитку хвороби Альцгеймера та сприяє очищенню судин головного мозку.
- Підвищує імунітет, допомагає відновити сили організму.